Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі
Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку
з регіонального та місцевого розвитку
| |||
|
Послуги в регіонах
Вибір редакції
Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ
Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!
Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі
Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі
Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі
Події
Партнери
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація міст України
Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України
Асоціація агенцій регіонального розвитку України
Офіс Ради Європи в Україні
Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO
Інститут громадянського суспільства
Асоціація малих міст України
Національна академія державного управління при Президентові України
Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»
Український незалежний центр політичних досліджень
Центр політико-правових реформ
Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"
Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України
Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»
Глибока реформа - інтерв’ю з Григорієм Ванзуряком
16.11.2017
Голова Глибоцької об’єднаної громади Чернівецької області Григорій Ванзуряк про децентралізацію і ментальні особливості буковинців
Деякі громади відмовляються брати на себе повноваження архітектурно-будівельних інспекцій, мотивуючи це тим, що у них такі інспекції будуть недовантажені роботою. Як у Глибоцькій громаді працює подібна інспекція?
- Ми не можемо сказати, що наш фахівець з архітектурно-будівельного контролю сидить без діла. У нас багато людей будуються: заробітчани традиційно вкладають зароблені гроші у зведення будинків. Але річ навіть не в тім. Перебравши від держави повноваження архітектурно-будівельної інспекції, ми отримали контроль над усім будівництвом. Якщо раніше підприємці, приміром, могли проставляли фіктивні дати готовності об’єкта у договорах, то тепер вони цього робити не можуть. Кожен, хто будує об’єкти корисною площею понад 300 кв. м, зобов’язані укласти з громадою відповідний договір і заплатити до бюджету громади 4% від вартості комерційної будівлі і 2% від житлової. Совісні люди і самі сплачували ці гроші раніше, а ті, хто совісті не мали, тільки казали, що все заплатили, відмовлялися показати папери тощо. Громада не мала права перевірити їх, а тепер має. Крім того, кожен, хто здійснює будівництво, зобов’язаний прийти до інспекції й належним чином оформити свою нерухомість. Отут його і питають про несплачені податки. До речі, архітектурно-будівельна інспекція на Буковині є тільки у Чернівцях і у нас.
Зараз чимало громад приділяють багато уваги поводженням з твердими побутовими відходами. Чи Глибоцька ОТГ займається цією проблемою?
- Ми саме започатковуємо програму роздільного збору сміття, причому, що цікаво, її пишуть самі підприємці. Вони формують певні фокус-групи, радяться, вирішують. Ми лише стежимо за розвитком подій, виступаючи для них своєрідним партнером. Згодом ми вислуховуємо їхні пропозиції та фінансуємо їх. Першим нашим кроком, за рекомендаціями підприємців, стане запровадження роздільного збору та сортування сміття. Ми ділилися досвідом з містом Новоселиця, що неподалік від нас, так-от там після відбору самої лише пластикової пляшки сміття стало удвічі менше. Причому пластик можна здавати – є чимало зацікавлених у цьому компаній. Для селищної ради ця програма є своєрідним викликом. Адже вона потребує чималих витрат. Треба обладнати майданчики під сміттєві баки, купити ці баки, а головне – купити сміттєвоз. Місця для майданчиків визначають підприємці, вони ж готують приблизні кошториси.
Глибоцька громада має дуже цікаву історію й унікальні за своїми краєвидами місця. Чи плануєте розвивати туризм?
- Так, це має бути наш наступний крок. Ми плануємо розвивати туризм у селі Червона Діброва, де нещодавно засновано так звану Червонодібровську Січ і куди приїжджають на відпочинок діти з цілої України. Село нещодавно розробило свій бренд, зареєструвало логотип. Тепер його чіпляють і на банки з варенням, і на пляшки з наливками власного приготування. Причому селяни кажуть, що це допомагає їм у продажах. Громада зараз ремонтує дорогу, що веде від Червоної Діброви до Глибокої. Це має дозволити у недалекому майбутньому збільшити потік зеленого туризму. Також ми ведемо переговори з інвестором, який хоче заснувати у Червоній діброві конюшню, де зможуть лікуватися діти з ДЦП. У самій Глибоці ми маємо старовинний палац, що належав спочатку польському магнату Яну Сапезі, а потім – Олександру Скібневському, який збудував у нашому селищі костел. Нам є що розказати і показати.
Що таке децентралізація?
Глибока – доволі великий населений пункт. Чи плануєте добиватися для нього статусу міста?
- Мене б більше влаштував якраз статус села, оскільки, наприклад, інфраструктурна субвенція нараховується за кількістю сільського населення у громаді. У нас такого населення дуже мало, бо жителі селищ, згідно українських норм, прирівнюються до містян. Відтак і субвенція найменша в області.
Що можете сказати як голова Асоціації ОТГ Чернівецької області про перебіг реформи на Буковині?
- Реформа забирає багато нашого часу. Крім того, що ми маємо щось зробити, ми виступаємо своєрідними місіонерами для інших. Ми ділимося досвідом, приймаємо у себе гостей, розповідаємо про успіхи і проблеми. Сьогодні у нас, приміром, гостюють близько тридцяти освітян з Луганщини… У 2015 році на Буковині постало тільки 10 ОТГ. Натомість минулоріч до них долучилися ще 8 громад, а цього року – ще 6. Дві громади чекають на дооб’єднання. Таким чином до кінця року у Чернівецькій області має бути 26 об’єднаних громад, у яких мешкають понад 30% жителів області. А якщо до цієї цифри додати кількість жителів двох міст обласного значення, які де-факто є тими ж ОТГ, можна сказати, що в об’єднаних громадах мешкають 65% жителів області.
Що конкретно змінилося у Глибоцькій громаді після об’єднання?
- Насамперед стало більше грошей та повноважень. Якщо у 2015 році сукупний бюджет усіх населених пунктів громади складав 10,7 млн грн, то у 2016 році він вже збільшився до 37,2 млн грн. На січень цього року бюджет громади планувався на рівні 52,8 млн грн, включаючи 24 млн грн власних надходжень. Але все вказує на те, що закінчимо ми рік з приблизно 57-ма млн грн. Перевиконання бюджету вдалося добитися за рахунок легалізації бізнесу, росту мінімальної заробітної плати та збільшення кількості платників податку на нерухомість.
І все ж таки хотілося б почути якусь житейську історію.
- Перше, що прийшло у голову. Перед минулим Великоднем з центральної площі Глибоки невідомі поцупили металеву конструкцію святкової писанки. Поліція знайшла їх того ж дня, переглянувши відео на камерах спостереження. Злодії про ці камери навіть не знали. Виявилося, що писанку вкрали від нічого робити молодики, які приїхали за нею на елітному автомобілі Range Rover. Один з них вирішив поставити її у себе на подвір’ї. Цей випадок – може, і дріб’язок, але як на мене, він чудово ілюструє зміни, які відбулися у нас. Громада стала господарем власного життя і почала наводити лад в усіх сферах.
Перша письмова згадка про селище Глибоку, райцентр Чернівецької області, відноситься до 1438 року. Тоді молдавський господар Ілля I подарував селище придворному судді Петрові Гудиму. З того часу селище багато разів міняло господарів. Кілька століть воно жило під владою Туреччини, згодом перейшло під владу Австрії. У 1918-му році Глибоку окупувала Румунія, а у 1940-му – Радянський Союз. Через рік сюди прийшли німці, а ще через три роки – знову радянська влада. Усі ці перипетії сформували унікальне культурне середовище. Голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк говорить, що йому важко визначити власну національність за походженням.
- За одною лінією мої предки є поляками, за іншою – румунами, і в обох лініях присутні українці, поруч з нами жили німці і євреї, – розповідає він. – Люди з дитинства розмовляють тут не тільки українською, але й румунською, польською, німецькою мовами. Це дає можливість без проблем знаходити спільну мову з будь-якими національними меншинами.
Тим не менше, сусіднє румунське село Димка, яке розташоване зовсім поруч з Глибокою і яке з 1959 по 1992 рік входило до складу Глибоцької селищної ради, від об’єднання з Глибокою відмовилося. З цього ми і розпочали нашу розмову.
Чому відмовилися від "опори"?
Від Глибоки до Димки близько двох кілометрів, і об’єднання цих двох населених пунктів було б цілком логічним. Чому воно досі не відбулося?
- Тут є кілька моментів. Місцеві політики Димки переконали людей у тому, що треба шукати можливостей об’єднання з іншими селами. Але цього не відбулося, і село досі залишається на узбіччі реформи. Національне питання тут ролі не відігравало. Очевидно, що затримка з об’єднанням завдала селу чималих збитків – воно недоотримало мільйони гривень. Другим моментом є особливий менталітет буковинців. Люди, які живуть у горах, не люблять поспішати. Їм просто треба дати час.
Так, як ви дали мешканцям Черепковецької сільської ради, які нещодавно вирішили об’єднатися з Глибоцькою ОТГ? Що вплинуло на їхнє рішення?
- Те, що ми не втручалися у політичну боротьбу у Черепківцях, мало велике значення. Люди побачили, що ми не шукаємо від об’єднання власної вигоди. Разом з тим, вони оцінили нашу прихильність до них: ми, приміром, допомогли Черепковецькій сільраді відремонтувати дитсадок, пустили до Черепківців шкільний автобус, який доставляє понад 60 дітей до Глибоцького ліцею, котрий де-факто є опорною школою. Згодом діти стали своєрідними волонтерами нашого успіху, їм за два роки вдалося більше, ніж будь-кому. Коли у Черепківцях відбулися загальні збори щодо об’єднання з нами, батьки дітей, які навчаються у Глибоцькому ліцеї, горою стояли за нас.
За матеріалами decentralization.gov.ua
Фотогалерея
|
|
|
|
Цей веб-сайт було створено за підтримки Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
2014–2018 © Всеукраїнська мережа
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені
Цей веб-сайт було створено за підтримки Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
2014–2018 © Всеукраїнська мережа
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені